Лариса:
Пишеш діски, дні і ночі,
Я ж сердешна все одна.
Іссушила карі очі,
Сидя в хаті у вікна.
Цілу ніч я ждала, ждала
Доки зіронька зішла.
Пишеш діски, - я ж сердешна
Ніч в сльозах всю провела.
Сашко:
Гей, Лариса, годі, буде,
Перестань бо вже кричать.
Лариса:
Ні, нехай, пусть чують люди,
І не буду я мовчать.
Сусіди:
Гей, Лариса, ми ті люди,
Що слихали, як кричать.
Ми всі дуже співчуваем,
Що вечор не було тобі, з ким спать.
Та ще вдень, оте ледаче,
Замість шоб програмувать,
Пише діски, - а хто в хату
Буде гроші зароблять?
Зап-що-с-Ду:
Це все так, але ж я маю
Дещо заперечити.
Запоріжці, що с Дунаю,
Таку думку принесли:
"Не все в світі мірять грошми.
Звідусіль слихали ми:
Слухачів усіх ті діски
До оргазму довели."
Сусіди:
Що це правда? Дай послухать!
А-А-А!!!!!!!
Усі разом:
Да, все так тепер ми знаєм,
Що тут заперечити?
Запоріжці, що с Дунаю,
Гарну звістку принесли.
Не все ж в світі мірять грошми
І не будємо мовчать
Саша - геній, безумовно
І ми будемо кричать:
ГЕНІЙ!!!